Зараз читаю
Анне Бикова: стереотипи на звалище

Анне Бикова: стереотипи на звалище

У нашому суспільстві ще дуже сильні деякі стереотипи. Наприклад,  дехто  з політологів всерйоз заявляє про те, що чоловіки – з Марсу, а жінки – з Венери, а тому в політиці ніколи не зможуть зрозуміти один одного. Жіноче лідерство в політиці стає сенсацією, аномалією, а значить, критики стежать за ними ще пильніше. Політика, як відомо, вимагає витривалості, вміння діяти жорстко і безкомпромісно. Тож вважають, що жінкам з їх «глянцево-журнальними» рисами характеру – робити в політиці нічого.

Зруйнувати стереотипи ми вирішили у розмові  з Анне Биковою – політтехнологом,  З 2014 року – директором  політичного агентства AG group, що спеціалізується на складанні політичних стратегій і проведенні виборчих кампаній в Україні та Європі. Політтехнолог року за версією Cosmo Lady Awards 2020.

Анне Бикова – політтехнолог. З 2014 року – директор політичного агентства AG group. Спеціалізується на складанні політичних стратегій і проведенні виборчих кампаній в Україні та Європі. Політтехнолог року за версією Cosmo Lady Awards 2020.

Анне, давайте почнемо з самого початку. Як і чому Ви обрали шлях політтехнолога?

Політтехнолог – це єдина професія, яка зачепила і серце, і розум. Крім роботи в політичній сфері я більше нічого не вмію і нічим не цікавлюся. Мені подобається заглиблюватися в політичні системи координат і створювати сенси політичних рішень. Моя робота – це моє життя.

Політика – не найлегший напрямок, тим більше для дівчини. Стреси, конфлікти, маніпуляції, інтриги. Як з цим справляєтеся?

У політичній сфері я працюю вже 11 років. За ці роки я зрозуміла одну просту річ: українська політика цікава, але невдячна. Будучи перенасиченою дітьми депутатів і ставлениками олігархів, вона не здатна розпізнавати обдаровані особистості. При тому це стосується і публічних політиків, і тих, хто поза кадром позицій – політконсультантів, політичних експертів. Недоформований, вічно демпінгований ринок політичних послуг – ще одна “обтяжлива” обставина.

Єдиний вихід – заявляти про свої амбіції, розширювати команду і безупинно рухатися вперед, створюючи ідеї і проекти. Стереотип про те, що політична сфера –  справа чоловіча, можна легко стерти за однієї умови. Потрібно бути професіоналом. Станом на сьогодні в Україні жінок-політтехнологів можна перерахувати на пальцях. Але при цьому далеко не у всіх з них хороша ділова та фінансова репутація. Я дуже дорожу своїм особистим брендом і тому вкрай прискіпливо формую команду і підбираю пул проектів.

Що стосується стресу, то я не можу сказати, що відчуваю багато стресу в роботі. Велику роль для спокійного розвитку відіграє планування і надійна команда. Якщо я втомлююся, наприклад, на піку виборчої кампанії, то я точно знаю, що знайду порцію натхнення у проведенні часу з сім’єю. А також – в подорожах і читанні книг.

Не секрет, що і навколо Вас особисто теж багато інтриг і скандалів. Наскільки вони заважають Вашій роботі? В житті?

Ви знаєте, не багато скандалів, а всього один. Він стосується мого колишнього чоловіка і колеги по цеху Сергія Бикова, який звинувачується в скоєнні кримінального злочину. А саме – в умисному нанесенні тілесних ушкоджень середньої тяжкості своїй колишній дружині. Тобто мені. Це жахлива історія, але, дякувати Богу, що вона трапилася при свідках. Сторонні свідки – це дуже важливо. Обвинувальний акт Сергію вже давно вручений прокуратурою, і зараз проходять судові засідання.

Але особливої ​​публічної скандальності в цій справі немає. За два роки з моменту побиття я дала всього лише одне детальне інтерв’ю про це. І, думаю, таке ж дам вже після вироку суду.

Сьогодні мало хто вірить у порядність політика. Як Ви вважаєте, що потрібно для позитивних змін?

Посилення кримінальної відповідальності за корупцію і державну зраду. Та й в цілому політик повинен нести подвоєну ступінь покарання за певні злочини і проступки, наприклад, за водіння в нетверезому стані.

Не секрет, що будь-який громадський діяч чи політик – представник певної бізнес-структури. Може, в Україні пора офіційно вводити поняття “лобізм”?

Я думаю, Україна поступово приходить до необхідності введення лобізму на законодавчому рівні. Для цього потрібно реалізувати кращі західні практики і максимально ефективно вбудувати їх в українські реалії.

Що, на Ваш погляд, заважає Україні подолати політичну кризу?

В українській політиці не вистачає професіоналів. У тому числі – жінок. У сфері культури не вистачає фахівців, здатних організувати кінофестивалі рівня Канн, в сфері освіти – здатних складати програми а-ля Монтессорі. Ці люди є, просто їх мало і в більшості вони вже “викрадені” комерційним сектором. Робота в державному секторі на крихітну “білу” зарплату їх не цікавить.

Ще одна велика проблема – короткий горизонт планування. В Україні він просто сміховинний в порівнянні з Росією, Європою і США. Чиновники і політики “вищої ліги” усвідомлено приходять до влади на короткий, вигідний для самозбагачення період, і зовсім не піклуються про прогнозний період  держави.

Читати також

А Ви бачите себе в політиці як лідер політичного руху?

Поки що ні, оскільки мені дуже подобається робота політтехнологом в чистому вигляді. Я бачу великі горизонти розвитку в цій сфері, намагаюся впроваджувати в Україні кращі світові тренди. Як політтехнолог я максимально неупереджена і об’єктивна, як, скажімо, суддя або хірург. Це несумісно з роллю публічного політика чи чиновника.

Упевнений, що Ваша життя дуже динамічне. Як проводите вільний від роботи час?

Кожну хвилину вільного часу я проводжу зі своєю родиною. Мій чоловік Михайло теж працює в політичній сфері, але для нас це тільки плюс. Ми завжди маємо спільні теми для розмови і синхронізуємо робочі графіки так, щоб вихідні дні були насиченими і цікавими. Ми багато гуляємо, подорожуємо, ходимо в кіно, театр, на виставки. Також Михайло займається спортивним розвитком малюка – вони беруть маленькі, дитячі гантельки і ходять займатися на турніки.

Який останній фільм ви дивилися всією сім’єю?

Це був мультфільм “100% вовк”. Кожні вихідні ми проводимо з малюком, і раз на два тижні стабільно ходимо в кіно на новий мультфільм. Цього разу дитина була в особливому захваті від сюжету і героїв. Для нас як для батьків це дуже важливо.

І, завершуючи нашу розмову: перша країна, куди Ви поїдете після зняття обмежень?

Не дивлячись на те, що я обожнюю активний туризм, Європу і Північну Америку, я думаю, що першою країною, яку ми відвідаємо найближчим часом буде одна з розташованих на Середземноморському узбережжі. У нас є мрія і мета – “відвоювати” можливість відпочити на морі з дитиною. На мирне вирішення в контексті вищеописаних подій розраховувати не доводиться, тому будемо боротися за справедливість в судовому порядку.

Дізнатись докладніше про професійну діяльність Анне Биковоі можна ТУТ